Полідекстран

ПОЛІДЕКСТРАН
(Polydextranum)

Кровозамінник

Загальна характеристика:
міжнародна назва: декстран;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або ледь жовтувата рідина; теоретична осмоляльність  308 мОсм/кг; рН 4,5 – 7,5;

склад: 100 мл розчину містять:
- декстрану – 70 – 6 г;
- натрію хлориду – 0,9 г;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Показання для застосування
Гостра крововтрата, обмороження, травматичний, операційний, опіковий, інтоксикаційний, септичний шок.

Спосіб застосування та дози
Застосовується внутрішньовенно. Полідекстран можна вводити лише після попереднього проведення внутрішньошкірної проби за винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі треба мати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій).

Внутрішньошкірна проба проводиться за 24 години до інфузії препарату.

Методика проведення внутрішньошкірної проби для визначення індивідуальної чутливості до Полідекстрану.

Із пляшки з препаратом, дотримуючись правил асептики, шприцем відбирають 0,2 – 0,3 мл Полідекстрану і після заміни голки на шприці на стерильну голку для внутрішньошкірних ін'єкцій внутрішньошкірно вводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.

Правильність введення препарату контролюється візуально (отримання “ лимонної кірочки ” ). Оцінку реакції лікар здійснює через 24 години.

Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння (площа, діаметр якої перевищує 1,5 см) або виникнення папули, а також симптомів загальної реакції організму (нудота, запаморочення) свідчать про підвищену чутливість організму до Полідекстрану і неможливість використання цього препарату у даного хворого.

Результати проби реєструються в історії хвороби.

Слід пам ' ятати, що шкірна проба не дає змоги виявити сенсибілізацію до Полідекстрану у 100% хворих.

При відсутності будь-яких реакцій хворому вводять необхідну кількість препарату тієї серії, що була використана для проведення внутрішньошкірної проби, контролюючи реакцію пацієнта: після повільного введення перших 5 крапель припиняють введення на 3 хв., потім вводять ще 30 крапель і знову припиняють вливання на 3 хв. При відсутності реакції продовжують введення препарату. Результати біологічної проби реєструють в історії хвороби.

При гострому шоці, що виник внаслідок крововтрати, травми тощо, препарат вводять струминно дорослим від 400 до 1 200 мл за один раз (при необхідності до 2000 мл). У разі підвищення артеріального тиску до рівня, близького до норми, переходять на крапельне введення. При крововтраті понад 500 мл введення препарату поєднують з гемотрансфузією.

Для профілактики шоку при операціях препарат вводять крапельно до 500 мл, у разі значного зниження артеріального тиску переходять на струминне введення. Дітям призначають із розрахунку 10 – 15 мл на 1 кг маси тіла.

Для лікування опікового шоку в першу добу дорослим вводять до 2 – 3 л, а в наступний день – до 1 500 мл. Дітям у першу добу вводять по 40 – 50 мл на 1 кг маси тіла, а в наступний день – до 30 мл/кг

Побічна дія
Можуть виникати алергічні реакції (свербіж шкіри, шкірні висипи, набряк Квінке), гарячка, біль у суглобах, спині, гіпотензія, нудота, блювання, бронхоспазм. Анафілактичний шок.
Можуть мати місце порушення згортання крові (гіпокоагуляція).

Протипоказання
Підвищена чутливість до декстрану, підвищена схильність до алергічних реакцій, травми черепу з підвищенням внутрішньочерепного тиску, крововиливи в мозок, важкі порушення гемокоагуляції (тромбоцитопенія, тромбоцитопатія, дефіцит фактора VIII та ін.), а також стани, при яких неможна вводити значну кількість рідини (захворювання нирок з анурією, серцево-судинна недостатність, гіперволемія).
З обережністю використовують препарат у разі хронічних захворювань печінки.

Передозування . Передозування препаратом може проявитися у вигляді перевантаження кровообігу, гіперволемії, зниження згортання крові. Терапія симптоматична.

Особливості застосування
Вливання препарату може вплинути на правильність визначення групи крові, рівнів глюкози, білірубіну та протеїнів у крові, питомої ваги сечі.

Необхідно контролювати показники згортання крові.

При вливанні препарату показник гемоглобіну не повинен знизитися нижче 90 – 100 г/л, показник гематокриту – нижче 0,3.

Під час вагітності або лактації препарат вводять лише у виняткових випадках через загрозу анафілактичної реакції.

Схильність до алергічних реакцій спостерігається у пацієнтів, яким раніше вводили декстранвмісні препарати, а також у пацієнтів – носіїв пневмококів (хронічне запалення жовчних шляхів, хронічні бронхіти).

Полідекстран застосовують тільки в клінічних умовах.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами
У препарат не слід додавати будь-які лікарські засоби.

При одночасному застосуванні разом із гепарином препарат може підвищувати його антикоагулянтні властивості.