Дарроу розчин

ДАРРОУ РОЗЧИН
(DARROW’S SOLUTION)

Розчини, що застосовуються для корекції порушень електролітного балансу. Електроліти.

Загальна характеристика:
Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина, теоретична осмолярність – 314 мОсм/кг; рН 5,5 – 7,5;
склад: 100 мл розчину містять
- натрію хлориду – 0,4 г;
- калію хлориду – 0,267 г;
- натрію лактату – 0,594 г;

іонний склад на 1 л препарату:
- Na+ - 121 Ммоль;
- К+ - 36 Ммоль;
- Cl- - 104 Ммоль;
- Лактат- - 53 Ммоль;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Клінічні характеристики.
Показання. Поповнення дефіциту рідини, особливо при дегідратації, яка супроводжується гіпокаліємією та ацидозом, при тривалому введенні пероральних діуретиків із втратою калію;         для відновлення водно-електролітного балансу при підготовці хворих до оперативного втручання, в інтра- та післяопераційний період.

Протипоказання. Гіперволемія, гіпернатріємія (у тому числі внаслідок застосування кортикостероїдів), гіперкаліємія, гіперхлоремія, гостра та гіпертонічна дегідратація, набряк легень, декомпенсована серцева недостатність, еклампсія, тяжкі порушення функції серця і/або нирок, печінкова недостатність (через зменшення утворення гідрокарбонату з лактату), тромбофлебіт, стани з підвищеним згортанням крові, некомпенсовані вади серця.

Спосіб застосування та дози. Вводять внутрішньовенно краплинно у добовій дозі від 100 мл до 2 л. Дозу призначає лікар залежно від стану хворого.
Максимальна швидкість введення – 20-30 крапель на хвилину.
Тривалість лікування залежить від стану хворого і визначається  лікарем індивідуально.

Побічні реакції. Порушення обміну електролітів (хлоридний ацидоз, гіперкаліємія з порушенням ритму серця), гіпергідратація, парестезії, збільшення кількості екстрасистол, реакції в місці введення, шкірні висипання.
Швидке введення препарату може спричинити гостру недостатність кровообігу та набряк легень.

Передозування. Введення надто великої кількості розчину може призвести до порушення балансу рідини, електролітів (гіперволемія, гіпернатріємія, гіперкаліємія, гіперхлоремія) та кислотно-лужної рівноваги. Терапія - симптоматична.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат застосовують за життєвими показаннями, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий  ризик для плода/дитини.

Діти. Не застосовується в педіатрії через відсутність клінічних випробувань.

Особливі заходи безпеки. При введенні в великих об’ємах, коли концентрація калію в сироватці крові досягає високого рівня (6,5-8 ммоль/л), виникає гіперкаліємія з порушенням серцевого ритму.

Особливості застосування. Слід проводити регулярний моніторинг крові на вміст електролітів, зміну значень рН та рСО2,  контроль водного балансу.
З обережністю застосовують пацієнтам літнього віку та жінкам у період вагітності. Слід дотримуватись особливої обережності при застосуванні препарату пацієнтам з артеріальною гіпертензією, порушенням функції нирок, з хронічною серцевою недостатністю, дихальною недостатністю, гострою дегідратацією, а також пацієнтам, яким одночасно проводиться курс терапії кортикостероїдами (небезпека розвитку гіперкаліємії та гіпернатріємії).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дані відсутні через застосування препарату виключно в умовах стаціонару.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодій. При застосуванні калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) та препаратів калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії. Препарат несумісний із цефамандолом, амфотерицином, спиртом етиловим, тіопенталом, амінокапроновою кислотою, метарамінолом, ампіциліном, вібраміцином та моноцикліном.