Home
Про нас
     Виробництво
     Формула успіху
Продукція
     А – Я
     ATC
     Реєстрація
     Досліди
     Публікації
Збутова мережа
Вакансії
Фармаконагляд
Контакти

ukr rus 

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ РОЗЧИНУ ХАРТМАНА В КОМБІНАЦІЇ З СУЛЬФАТОМ МАГНІЮ ТА ГЛІКОСТЕРИЛА У ПАЦІЄНТІВ З ТЯЖКОЮ ТЕРМІЧНОЮ ТРАВМОЮ

Є.Н. Клигуненко, Є.Ю. Сорокіна, В.В. Слінченков, Д.П. Лєщев, В.П. Муслін

Дніпропетровськ, Україна

ІІ Веукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю. Політравма - сучасна концепція, надання медичної допомоги. Збірник тез. 2006, с. 118-120

У пацієнтів з тяжкою термічною травмою у відповідь на стрес запускається метаболічна відповідь, пропорційна тяжкості опіку. Розвиток гіповолемії, збільшення в’язкості крові та концентрації катехоламінів ведуть до зниження перфузії периферичних органів і тканин. Лікування на даному етапі спрямоване на швидке відновлювання гемодинамічної стабільності та корекцію гострих фізіологічних розладів. Гострі метаболічні порушення і гіперкатаболічний ефект у хворих з тяжкими опіками починаються в період опікового шоку, прогресують в період опікової токсемії та тривають до тих пір, поки не закриються опікові рани.
Поява на ринку України ізотонічного кристалоїдного розчину Хартмана в комбінації з сульфатом магнію і збалансованого полііонного розчину Глікостерил Ф10 (виробництва ЗАТ «Інфузія», Україна) дозволило нам використовувати їх як компоненти інфузійно-трансфузійної терапії в період опікового шоку. Ціллю нашого дослідження було визначення ефективності внутрішньовенного введення розчину Хартмана в комбінації з сульфатом магнію для корекції гемодинамічної нестабільності в період опікового шоку та обґрунтувати можливість використання Глікостерилу Ф10 для відновлювання енергетичних потреб в ранні строки опікової хвороби.
Нами були досліджені пацієнти з тяжкою опіковою травмою (ІТП 91±14 од.), доставлені у відділення анестезіології та інтенсивної терапії Дніпропетровського центру термічної травми та пластичної хірургії на базі МКЛ №2. Всім пацієнтам проводилась інфузійно-трансфузійна, респіраторна, реологічна, антибактеріальна терапія, інотропна підтримка та профілактика язв Курлінга. Пацієнтам з опіковим шоком середнього ступеню тяжкості з 1 доби інфузійно-трансфузійної терапії в складі комплексної терапії вводили розчин Хартмана в комбінації з сульфатом магнію (800 мл). При наявності тяжкого опікового шоку доза розчину Хартмана в комбінації з сульфатом магнію збільшувалась (800 мл 2 рази на добу). З 2-ї доби опікової хвороби на фоні стабільних показників гемодинаміки та дихання, при динамічному контролюванні клініко-біохімічних показників крові та сечі, в комплекс інтенсивної терапії внутрішньовенно крапельно вводили розчин Глікостерила Ф10 (400 мл) протягом 2-3 діб опікового шоку. Після відновленні активної перистальтики та пасажу по кишківнику нутритивну підтримку проводили Берламіном (крапельно через назогастральний зонд).
При проведенні інфузійно-трансфузійної терапії на фоні інотропної підтримки у дослідних хворих відмічалась стабілізація гемодинаміки, нормалізація мікроциркуляції та погодинного діурезу, що свідчило про вихід пацієнта із опікового шоку. Реакція судинної системи на отриману опікову травму у потерпілих проявлялась судинним спазмом (збільшення ОПСС), зниження УОС, МОК та СІ. Під впливом застосованої інтенсивної комплексної терапії, починаючи з 2-ї доби, ОПСС знижувалось, досягая позначок 955±142 дин/с·см-5, що забезпечувало зниження постнагрузки та покращувало ефективну роботу серця. СІ збільшувалось до 3-ї доби опікової хвороби, але не досягало позначок норми. Застосування розчину Хартмана в комбінації з сульфатом магнію також сприяло відновлення кислотно-лужного балансу крові у хворих з тяжкою опіковою травмою.
При внутрішньовенному введені Глікостерила Ф10 та протягом періоду спостереження функціональні розлади дихання не відзначались. У дослідних пацієнтів в динаміці спостерігалось зниження гіперглікемії з 7,59 до 5,9 ммоль/л без додаткового введення інсуліну. Відсутність в сечі глюкози та білку, тенденція до підвищення рН сечі свідчили про те, що фруктоза Глікостерила Ф10, включаючись в метаболічний цикл, оптимізувала вуглеводний обмін, запобігала виникненню протеолізу скелетної мускулатури. Показники альбуміну виявляли тенденцію до його зниження протягом всього періоду опікового шоку. Показники остаточного азоту і креатиніну плазми крові знижувались на 20% від вихідного стану, залишаючись в межах фізіологічної норми. Також відмічалась тенденція до нормалізації показників трансаміназ крові.
Збалансованими розчинами Хартмана та Глікостерилом Ф10 проводилась корекція диселектроемій. У пацієнтів відмічалось піддержання рівня К+ сивороткі крові в межах 4,7±0,4 ммоль/л, зберігалась помірна гіпонатріємія (136±3,6 ммоль/л), відмічалась тенденція до підвищення рівня Mg++ сивороткі крові на 6,6% від вихідного рівня. Осмолярність плазми крові залишалась в межах фізіологічної норми.
Побічних ефектів на введення препаратів зареєстровано не було. Переносимість та ефективність препаратів була оцінена як добра.
Таким чином, враховуючи виникаючі з моменту травми великі втрати електролітів та води через опікові рани, розвиваючийся метаболічний ацидоз на фоні гемоконцентрації, для ресурситації гемодинамічної нестабільності в період опікового шоку можливе застосування розчину Хартмана в комбінації з сульфатом магнію. Глікостерил Ф10 можна застосовувати як компонент інфузійно-трансфузійної терапії з 2-ї доби опікового шоку в комплексі з нутриційною підтримкою для поповнення енергетичних витрат, оптимізації вуглеводного обміну, запобігання протеолізу скелетної мускулатури, зниження показників катаболічної реакції організму потерпілого на опікову травму.