Home
Про нас
     Виробництво
     Формула успіху
Продукція
     А – Я
     ATC
     Реєстрація
     Досліди
     Публікації
Збутова мережа
Вакансії
Фармаконагляд
Контакти

ukr rus 

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ПЕРЕНОСИМОСТІ СБАЛАНСОВАНОГО СОЛЬОВОГО РОЗЧИНУ ХАРТМАНА В КОМБІНАЦІЇ З СУЛЬФАТОМ МАГНІЮ ЯК КОМПОНЕНТА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЇ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ У ПАЦІЄНТОК АКУШЕРСЬКОГО ПРОФІЛЮ

Є.Н. Клігуненко, Є.І. Щербакова, О.Є. Андращук, В.В. Доценко, О.В. Федоров, Ю.В.Землянова

Дніпропетровська державна медична академія; Міський пологовий будинок №1, м.Дніпропетровськ

Асоціація анестезіологів України. Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. №1(д), 2006, с. 168-169

Складання програми інфузійної терапії у пацієнток з обтяжуючим акушерським анамнезом являє певну проблему. При вагітності, обтяженій виникненням прееклампсії, спостерігається зниження об’єму циркулюючої крові з розвитком гіповолемії. Ступінь гіповолемії поєднана з порушенням центральної гемодинаміки (вазоконстрикція, зменшення серцевого викиду, ЦВТ), мікроциркуляції та реологічних властивостей крові. При пологах шляхом кесарського розтину та супутній незначній інтраопераційній крововтраті вищевказані порушення можуть посилюватись. Застосування ізотонічного кристалоїдного розчину Хартмана в комбінації з сульфатом магнію зі збалансованим вмістом електролітів (виробництва ЗАТ «Інфузія», Україна) може сприяти поповненню дефіциту інтерстиціальної рідини та частково (на 20%) об’єму циркулюючої крові, корекції та стабілізації водно-електролітного балансу. Таким чином, створюються передумови для нормалізації трансцелюлярного переходу рідини та відновлення функції мікроциркуляторної системи.


МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
40 пацієнток з діагнозом прееклампсія легкого та середнього ступеню тяжкості були розділені на дві групи. Дослідна група (20 чоловік) отримувала в складі комплексної терапії збалансований полііонний розчин Хартмана в комбінації з сульфатом магнію в добовій дозі 800 мл з 1-ої по 3-ю добу післяопераційного періоду після пологів шляхом кесарського розтину. В контрольній групі (20 чоловік) застосовувався фізіологічний розчин натрія хлориду 0,9% в дозі 800 мл на добу. Пацієнтки обох груп були зіставлені за основним діагнозом та супутній патології. Середня величина інтраопераційної крововтрати складала 500-700 мл і була однаковою в обох групах. Післяопераційне лікування включало в себе протизапальну, анальгетичну, симптоматичну терапію, профілактику післяопераційних інфекційних ускладнень. Враховуючи стабільність показників гемодинаміки, гіпотензивні препарати в обох групах не призначувались, за виключенням однієї пацієнтки з явищами прееклампсії тяжкого ступеню, якій була призначена стандартна гіпотензивна терапія (допегіт, магнію сульфат) на етапах лікування.
Для оцінки ефективності препарату проводилось моніторне спостереження даних об’єктивного дослідження (АТ, ЧСС, величина діурезу), лабораторних методів дослідження (клінічний аналіз крові і сечі, печінковий та нирковий комплекси, визначення електролітів крові, загального білка крові і його фракцій, коагулограма, час зсідання за Лі-Уайтом). Показники центральної гемодинаміки реєструвались методом інтегральної реовазографії за Тищенко. Оцінювались ефективність та переносимість препарату, а також реєструвались можливі побічні ефекти. Дослідження проводилось на 1-3-ю добу післяопераційного періоду.


РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
При аналізі отриманих даних в дослідній групі спостерігалось зниження ЧСС (з 84±4 до 80±3/хв), нормалізація систолічного артеріального тиску (з 142±6 до 115±4 мм рт. ст.), збільшення добового діурезу (з 817±150 мл в 1-у добу до 1300±137 мл в 3-у добу). Відзначалось зменшення набряків нижніх кінцівок на 3-ю добу. В контрольній групі вищевказані зміни були менш виражені: ЧСС була на рівні 98±6 - 96±3/хв, величина систолічного АТ 158±9 - 138±5 мм рт. ст., добовий діурез - 758±112 мл в 1-у добу спостереження, 980±126 мл в 3-ю добу.
При аналізі лабораторних показників в дослідній групі виявлено зниження гематокриту з 0,37±0,02 в 1-у добу спостереження до 0,33±0,01 л/л в 3-ю добу. Рівень креатиніну знижувався з 92±5 ммоль/л в 1-у добу до 81±3 ммоль/л в 3-ю добу. Це вказувало на зменшення ступеню гемоконцентрації та гіповолемії. Відмічено зменшення протеїнурії з 1,2±0,8 г/л в 1-у добу до 0,36±0,06 г/л в 3-ю добу лікування. Звернуло на себе увагу незначне зниження рівня загального білку крові, в основному за рахунок глобулінової фракції. Вміст електролітів крові був стабільним та не мав значних змін в обох групах. Показники коагулограми коливались в межах норми, як в контрольній, так і в дослідній групі.
При аналізі стану центральної гемодинаміки виявлено нормалізацію показників в дослідній групі, при чому простежувалась чітка тенденція трансформації гіперкінетичного (СИ=5,36±0,42) л/мин·м2) та гіпокінетичного (СИ=2,27±0,24 л/мин·м2) типів гемодинаміки в еукінетичній (СИ=3,30±1,24 л/мин·м2) зі зниженням рівня загального периферичного судинного опору (після інфузії ОПСС=1235±243 дин/с·см-5). Це забезпечувало зниження постнагрузки та поліпшувало ефективну роботу серця. Показники центральної гемодинаміки в контрольній групі характеризувались збереженням переважно гіперкінетичного типу кровообігу (СИ=6,69±1,38 л/мин·м2) з помірною гіпервазотонією (ОПСС=1684±112 дин/с·см-5).
При реєстрації побічних ефектів в дослідній групі відмічено виникнення уртикарного висипу на 3-ю добу післяопераційного періоду, що ми зв’язали з реакцією введеного для знеболювання анальгіну. В іншому, побічних ефектів в обох групах не зареєстровано.
Переносимість препаратів в обох групах була оцінена як гарна. Ефективність оцінена як гарна в дослідній групі і як задовільна в контрольній групі.


ВИСНОВКИ
Використання ізотонічного збалансованого розчину Хартмана в комбінації з сульфатом магнію в складі комплексної терапії у пацієнток акушерського профілю в післяопераційному періоді після пологів шляхом кесарського розтину показало його високу ефективність в корекції та стабілізації функцій серцево-судинної системи, покращення гемореологічних показників. Продемонстрована добра переносимість препарату.